У березні 2017 року Кабінет міністрів схвалив законопроект, яким в Україні створюється Служба фінансових розслідувань (далі — “Служба”). Основною метою даного законопроекту є ліквідувати податкову міліцію та оптимізувати структуру органів, які ведуть боротьбу із фінансовою злочинністю.

«На даний час “протидіють” економічній злочинності в Україні 4 органи: податкова міліція; департамент захисту економіки Національної поліції; департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (далі — “СБУ”); слідчі органи прокуратури. Із прийняттям закону всі повноваження щодо розкриття та досудового розслідування злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах будуть здійснюватись тільки Службою. Тобто в Україні почне існувати такий собі “монстр”, який перебере на себе всі повноваження щодо боротьби зі злочинами в економічній сфері», — пояснює керівник податкової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Роман Блажко.

За словами юриста, після створення Служби фінрозслідувань буде ліквідована не тільки податкова міліція, а й підрозділ Національної поліції з боротьби з економічною злочинністю. Повноваження департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ буде значно звужено.

Зокрема планується, що Служба буде розслідувати злочини, пов’язані з використанням фінансових ресурсів, оподаткуванням та обігом підакцизних товарів тощо. До підслідності Служби буде належати приблизно 30 статей Кримінального кодексу України, включаючи такі “популярні” статті, як:

• 191 – заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;
• 212 – ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
• 222 – шахрайство з фінансовими ресурсами;
• 358 – підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

«Створення Служби можна розглядати як свого роду люстрацію податкової міліції та інших органів, що займаються боротьбою з економічними злочинами», — впевнений Роман Блажко.

Наразі урядовим законопроектом передбачено, що Службу буде повністю створено з нових кадрів. До конкурсу не буде допущено осіб, які після 2010 року проходили службу в підрозділах правоохоронних органів з протидії економічним злочинам.

«Критерії допуску до конкурсу, на наш погляд, сформульовано недостатньо чітко. Якщо, наприклад, говорити про працівників Національної поліції (колишньої міліції), то тут все виглядає приблизно так: дорога до Служби, скажімо, дільничним інспекторам Національної поліції є однозначно відкритою, колишнім працівникам у свій час легендарної Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) — однозначно ні. Останні — працівники підрозділу щодо протидії економічним злочинам», — говорить юрист податкової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Антон Гаврик.

Складніша ситуація зі слідчими і колишніми працівниками теж колись легендарного Управління з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ).

«Ці підрозділи лише частково займалися протидією економічним злочинами (разом із протидією так званим “загальнокримінальним злочинам”). Тому чи можуть їхні працівники бути допущені до конкурсу — питання спірне», — підкреслює Антон Гаврик.

Важливо, що працівники майбутньої Служби фінансових розслідувань за аналогією з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) матимуть статус детективів. Посад оперативних працівників та слідчих, які нині працюють у податковій поліції та інших органах, що займаються боротьбою з економічною злочинністю, більше не буде.

Очікується, що детективи новоствореної Служби будуть отримувати гідну заробітну плату. Для прикладу, у рядового детектива посадовий оклад становитиме 20 прожиткових мінімумів, що приблизно складає 32 000 грн. Такий підхід застосовано за прикладом НАБУ для зменшення спокуси продовжувати «глибоко-вкорінені корупційні практики».

«Що стосується особисто нас, то ми бачимо позитив у створенні Служби. Позитив принаймні полягає в тому, що зосередження повноважень щодо розслідування злочинів в одній структурі призведе до усунення дублювання функцій правоохоронних органів та підвищення ефективності розслідування», — наголошує Антон Гаврик й наводить приклад: «Зі створенням Служби неможливою стане реальна на сьогоднішній день ситуація, коли одні й ті самі злочини, скажімо, пов’язані з оподаткуванням, можуть розслідуватися різними органами. Так, якщо відомості про ухилення від сплати ПДВ потрапляють до органів Національної поліції, злочин може отримати кваліфікацію і розслідуватися за ст. 191 КК (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Якщо ж ці самі відомості надійдуть до податкової поліції, злочин можуть кваліфікувати і розслідувати за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків)», — каже юрист Антон Гаврик.

Набагато ж більший і всіма очікуваний позитив матиме місце, якщо реформа повністю вдасться.

«Замість нині діючих органів з “глибокими корупційними традиціями” ми отримаємо в особі Службі фінансових розслідувань дійсно незалежний і повністю звільнений від “заманливого тягаря корупції” орган», — резюмує керівник податкової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Роман Блажко.