У проекті нового Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) зроблена спроба посилити застосування презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень в податкових спорах.

Про це заявляє керівник податкової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і партнери» Роман Блажко.

За його словами, існуюча на сьогодні у КАС України презумція неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень майже не діє в податкових спорах. При розгляді, наприклад,  податкових спорів, які стосуються реальності господарських операцій, суд перекладає обов’язок доказування саме на платника.

«Згідно з існуючою практикою саме платник надає усі необхідні первинні документи для підтвердження реальності господарської операції.  Відтак, платник доказує неправомірність рішення податкового органу, а не податковий орган доказує правомірність свого рішення, як це мало б бути у силу презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень», — підкреслює Роман Блажко.

Керівник податкової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і партнери» повідомляє, що новий КАС України певним чином зміцнює принцип презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень, зокрема через запровадження ч. 4 ст. 77.

«Даною нормою передбачається обмеження на витребування у платників доказів на підтвердження протиправності рішення податкового органу. А саме: в проекті нового КАС України закріплено, що суд не може витребувати докази  у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень прав позивача», — уточнює Роман Блажко.

Відразу потрібно зазначити, що навряд чи в податкових спорах суди витребовуватимуть у платників докази на підтвердження порушення оскаржуваним рішенням їхніх прав. Порушення прав платника у податкових спорах, як правило, носить очевидний характер і не потребує доказів з боку платника податків. Витребування таких доказів є більш актуальним для, приміром, справ про оскарження нормативно-правових актів, де факт порушення прав позивача не є очевидним і потребує окремого доказування.

«Отже, значною мірою після набрання чинності новим КАС України суди взагалі не матимуть права витребовувати у платників будь-які докази на підтвердження неправомірності оскаржуваного рішення податкового органу», — наголошує Роман Блажко. 

Чи означає це, що з набранням чинності новим КАС України остаточно утвердиться презумпція неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень? Правомірність оскаржуваного рішення податкового органу доводитимуть самі податкові органи? Платникам не потрібно буде подавати до суду великий об’єм первинних документів для підтвердження реальності господарської операції?

«Можливо, так, можливо, і ні. Все залежить від практики, яка складеться після набрання чинності новим КАС України. На нашу думку, самі по собі зміни не є настільки чіткими, щоб однозначно гарантувати утвердження презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень. Зміни лише обмежують суд у витребуванні у позивача доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень суб’єктів владних повноважень. Однак ці зміни не відповідають на питання, чи повинен позивач самостійно подавати до суду докази на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень суб’єктів владних повноважень», — вважає юрист податкової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і партнери» Антон Гаврик.

Лишається сподіватися на краще і вірити в те, що вказані зміни  все-таки зможуть змінити нині існуючу незадовільну ситуацію із  застосуванням презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень.